ВИ́ШНЯ, і, жін.
1. Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Під вишнею розлогою струмочок гомонить (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 14); * У порівняннях. — З маленького личка хоч води напийся, а сама [Одарка] пишна, як у саду вишня (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266).
2. Соковита темно-червона (рідше ясно-червона) ягода з кісточкою — плід цього дерева (куща). Лунали окрики перекупців, що продавали.. вишні і морелі (Іван Франко, II, 1950, 322); Вишні були але чорні, перестиглі, надзвичайно солодкі (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 144).