ВИ́ШМАРУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до вишмарувати. На гвіздках висіли розіпну ті домоткані сіряки, сорочки з грубого полотна, ще чумацькі, вишмарувані смолою від чуми й холери (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 111).
ВИШМАРУВАНИЙ
Тлумачення слова