ВИ́ШМАГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до вишмагати. * Образно. Почуваючи себе вишмаганим, він, проте, став у думках виправдувати Глобу (Олесь Гончар, Південь, 1951, 81).
ВИШМАГАНИЙ
Тлумачення слова
ВИ́ШМАГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до вишмагати. * Образно. Почуваючи себе вишмаганим, він, проте, став у думках виправдувати Глобу (Олесь Гончар, Південь, 1951, 81).