ВИ́ШКРЯБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вишкрябати 1. Тепер камера мала інший вигляд: столи були винесені, дірява підлога вимита, вишкрябана (Степан Васильченко, I, 1959, 202); Найяскравіше впадав у вічі вздовж усієї стіни вишкрябаний лозунг (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 112).
ВИШКРЯБАНИЙ
Тлумачення слова