ВИ́ЩИР, у, чол., рідко. Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами і відкритими зубами. * У порівняннях. Але Сафар усміхнувся, вищиривши свої рідкі зуби, і важко було сказати, що гірше: ця усмішка, ніби вищир хижака, чи все те, що діялося в таборі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 165).
ВИЩИР
Тлумачення слова