ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вищербити. Вода стікає на поріг, Вищерблений взимку чобітьми (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 32);
// у знач. прикм. Відчинила двері нестара ще жінка з вищербленими передніми зубами (Олесь Донченко, V, 1957, 367); Вони ретельно доїдали решту затірки з великої вищербленої миски (Яків Качура, Вибр., 1947, 187).
ВИЩЕРБЛЕНИЙ
Тлумачення слова