ВИ́ШАРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вишарувати. Непомальований поміст був вишаруваний піском і чисто вимитий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 93); Лави кругом хати вистругані, вишарувані, наче з воску, жовтіють (Панас Мирний, III, 1954, 323).
ВИШАРУВАНИЙ
Тлумачення слова