ВИШАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вимивати тверді предмети, скребучи щіткою, тручи піском і т. ін. Онися кинулась сама підмазувати та прибирати в покоях, вишаровувала жовтим піском поміст, помила вікна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 34);
// Вимивати кого-, що-небудь, енергійно чимось тручи. [Докія (бере з запічка мило):] На ось шматочок мила та вишаруй гарненько руки (Марко Кропивницький, III, 1959, 201); Роздягла [Оксана Сергіївна] дівчину, вимила їй голову, вишарувала милом та віхтем, сполоснула (Юрій Яновський, II, 1954, 70).
ВИШАРОВУВАТИ
Тлумачення слова