ВИ́САДКИ, ів, мн. (одн. висадок, дка, чол.). Коренеплоди або деякі с.-г. рослини, збережені взимку і висаджені в ґрунт для одержання насіння. Зелена піддимка розрослася, як зелене руно; висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 85); Тут на тлустій землі врівень з людиною ростуть ледь-ледь побризкані місяцем бурякові висадки (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 80); Крилаті попелиці осідають також на висадках капусти, редьки тощо (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 37).
ВИСАДКИ
Тлумачення слова