ВИ́РИГАТИ див. вирига́ти.
ВИРИГА́ТИ, аю, аєш, недок., ВИ́РИГАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Блюючи, викидати з шлунка. Нарешті, Юру примусили виригати Іванову горілку, потім.. дали випити якісь краплі (Юрій Смолич, II, 1958, 81); * Образно. То ж подумати тільки: на кожен наш танк роззявилися десятки протитанкових гармат і виригали безперервний струмінь снарядів (Іван Ле, Мої листи, 1945, 108).