ВИРУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням вирувати. Почулося вирування води за кормою (Микола Трублаїні, II, 1955, 341); Внизу, у вируванні темної куряви, з гуркотом підстрибували скаженіючі плуги (Олесь Гончар, Новели, 1954, 112); Знову побачив [Петруня] вирування вільного в городі життя, побачив весняне сонце, безмежне небо (Степан Васильченко, II, 1959, 53).
ВИРУВАННЯ
Тлумачення слова