ВИ́РОСЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до вирости 1—5. Люди ті, вирослі в горах та лісах, уважали війтівський уряд великим тягарем (Іван Франко, II, 1950, 32); Моя Батьківщина — подолана ніч, На кремені вирослий колос, Моя Батьківщина — це Леніна клич, Це Партії голос (Максим Рильський, I, 1956, 167); Сонце.. гріло своїм щедрим промінням і цю пірамідку свіжої паркої чорноземлі, вирослу край шляху (Олесь Гончар, I, 1954, 417).
ВИРОСЛИЙ
Тлумачення слова