ВИРОЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИРОЇТИСЯ, їться, док.
1. Вилітати роєм (про бджіл). * У порівняннях. У дворі панському наче рій вироївся: людей, людей! (Марко Вовчок, I, 1955, 145).
2. перен. З’являтися де-небудь у великій кількості; показуватися. Ярмарок аж кипів. Вироюються і гомонять люди (Марко Вовчок, VI, 1956, 294); Зорі, як живі, вироїлися в темно-синьому непрозорому небі (Панас Мирний, I, 1954, 164).
3. перен. Виникати. Швиденько йшла Галя на роботу, а ще швидше билося її сердечко, а ще швидше вироювалися мислоньки (Марко Вовчок, I, 1955, 318); Відсіля ж то й вироїлась приказка (Олекса Стороженко, I, 1957, 25); Доки віз стрибав на вибоях, у нього [Федора] в голові вироїлась інша думка (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 7);
// тільки док. Примаритися. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало (Словник Грінченка).