ВИРОДЛИВИЙ

ВИРОДЛИ́ВИЙ, а, е. Який має фізичні вади, зовнішньо потворний (про людину, тварину, частини тіла). [Ірина:] Хіба ви поцілуєте дівчину, в якої спотворене обличчя? Хіба ви зможете її любити, бачачи щодня її виродливу, негарну, страшну? (Іван Кочерга, II, 1956, 517); У живих залишали [спартанці] тільки здорових дітей: кволих або виродливих кидали в гірське урвище (Історія стародавнього світу, 1957, 91);
//  Який має порушення нормальної будови (про рослину). Внесення гною безпосередньо під моркву слід уникати, бо, за даними ряду авторів, це призводить до формування виродливих галузистих коренів (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 207).