ВИРОДЛИ́ВІСТЬ, вості, жін.
1. Природжене порушення нормальної будови тканини або органів, а також частин тіла в людини і тварини. Майже всі опромінені самки [мишей] народжували малят з різноманітними, виродливостями — відсутністю хвоста, лап тощо (Фізіологічний журнал, VI, 5, 1960, 626).
2. перен. Потворне явище. А нархізм нерідко бував карою за опортуністичні гріхи робітничого руху. Обидві виродливості взаємно поповнювали одна одну (Ленін, 31, 1951, 15).