ВИРОБНИ́ЦТВО, а, сер.
1. чого. Виготовлення, вироблення предметів, матеріалів і т. ін. Перейду зараз до опису міста, що в ньому мені доля судила стати щільно до виробництва кінокартин (Юрій Яновський, II, 1958, 15); Виробництво товарів; Виробництво сталі; Виробництво зерна.
2. Процес, в ході якого люди, зв’язані між собою певними виробничими відносинами, створюють матеріальні блага, необхідні для суспільства. Капіталістичне виробництво не може розвиватися інакше, як стрибками (Ленін, 5, 1948, 72); Комуністичне виробництво вимагає високої організованості, чіткості і дисципліни, які забезпечуються не шляхом примусу, а на основі розуміння громадського обов’язку, визначаються всім укладом комуністичного суспільства (Програма КПРС, 1961, 56); Товарне виробництво; Засоби виробництва;
// Галузь народного господарства; галузь промисловості. Сільськогосподарське виробництво складається з землеробства і тваринництва (Економічна географія СРСР, 9, 1957, 57); Металургійне виробництво ставало для мене животворною віссю життя (Іван Ле, Право.., 1957, 6).
3. Праця над безпосереднім виготовленням продукції. А коли втихнуть там [у школі] оплески, директор радгоспу Пахом Хрисантович скрипучим голосом пообіцяє випускникам, на відзнаку їхньої активної участі у виробництві, дати грузовик для екскурсії (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 135);
// розм. Підприємство, на якому виробляють яку-небудь продукцію. На заводі працювали його батько, старші брати, до заміжжя — сестри; на заводах й індустріальних виробництвах трудилися його сусіди (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 107).
Без відриву від виробництва див. відрив.