ВИРЯТОВУВАТИ

ВИРЯТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИРЯТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з важкого, скрутного становища. [Яків:] Хазяїн попався мені катюга! Ох скільки він сили з мене взяв, аж страшно згадать!.. Мене двічі з петлі вирятовували… (Марко Кропивницький, III, 1959, 74); Охрім був чоловік такий добрячий; аби кого побачив у біді, зараз вирятує (Марко Вовчок, I, 1955, 95); Ганна вирятувала [з багнюки] спершу його самого, потім його чоботи (Степан Васильченко, I, 1959, 208); Оглядається — її хата в огні. Летить боржій [швидше], але з вогню вже не в силі нічого вирятувати (Антін Крушельницький, Буденний хліб, 1960, 98).