ВИРІЗНИЙ

ВИРІЗНИ́Й, а, е. Зробл. за допомогою різьблення;
//  Який має вирізи (у 1 знач.). Де в полі батько йде в глибокій борозні, Де спалений дубчак в’є листя вирізні, Дніпро і синій Сян з’єднали береги (Андрій Малишко, II, 1956, 160).