ВИПИВА́КА, и, чол. і жін., розм. Той (та), хто любить пити алкогольні напої. — Постій, хто кумом був? Як-бо його? От і не згадаю… Ото випивака! Усіх перепив… (Панас Мирний, III, 1954, 212); Він щодня похмеляється в селі або в місті й підібрав собі для кумпанії таких же випивак (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 24).
ВИПИВАКА
Тлумачення слова