ВИПИСУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПИСАТИ, ишу, ишеш, док., перех.
1. Списувати слова, частину тексту і т. ін. з книжки, зошита тощо з певною метою. Дашкович сидів над німецькою книжкою і виписував деякі місця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 401); Давид.. рився в книжках і виписував якісь цифри (Андрій Головко, II, 1957, 121).
2. Замовляти що-небудь письмово. Усе якісь новини заводить [управитель], машини виписує (Панас Мирний, IV, 1955, 241); Великий був грамотій григорівський садівник Кривенко, не шкодував він грошей на книжки, виписував їх з Москви, Києва і Ленінграда… (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 14); Дуже добре, серденько, що виписала паперу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 186);
// розм. Те саме, що передплачувати. Він все скуповує книжки.., виписує французькі та німецькі часописи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 588); Бронко відразу помітив, що читальня виписувала не всі журнали (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 230);
// Викликати кого-небудь письмово. Молода бариня.. виписала з свого села нового прикажчика (Панас Мирний, II, 1954, 105); — Побоявся пан довірити її [машину] мужикам, а виписав машиніста з якоїсь Голландії (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 94).
3. Ретельно писати, виводити літери, деталі креслення. Його [лист] згорнули вчетверо і поклали в конверт — без марки, бо на фронт, — і виписали адресу: номер польової пошти (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 77); Чепурненько виписав [Павлуша] на сторінці і підпис: «П. Діденко» (Андрій Головко, II, 1957, 375);
// Старанно вимальовувати кого-, що-небудь. Любовно виписали з хистом художники село своє (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 364); * Образно. Ось з розгону черкнула [Христина] підківками лід і, вигинаючись, виписала ними перше півколо (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 164).
4. перен. Змальовувати, зображувати засобами мови. Дарма [даремна] праця виписувать те, що діялось в Антосьовім молодім серці, як під’їжджав він до свого села: от-от! от-от! і дома буде! (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 32); По-новому виписує образи людей Микола Зарудний, прагнучи заглибитись у психологію своїх персонажів, в їхнє внутрішнє життя (Літературна газета, 11.III 1959, 3); З любов’ю виписав письменник [О. Маковей] образ Сагайдачного (Жовтень, 2, 1956, 92).
5. Писати документ для кого-небудь (звичайно на одержання чогось). — Лісництво у нас потроху виписує людям дерево (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 27); Нарешті він.. виписав Дорошеві під розписку дві тонни жому (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 149).
6. Письмово оформляти вибуття кого-небудь звідкись, з чогось і т. ін. Коли траплялася вагітність, дівчину виписували з реєстру й відсилали на хутір (Гнат Хоткевич, I, 1966, 115); Незадовго до початку останньої чверті [навчального року] Євгенію Григорівну виписали з лікарні (Олесь Донченко, V, 1957, 489); — Ви що собі надумали? Хочете, щоб я вас із санаторію виписала! (Андрій Головко, I, 1957, 478); Одержав [старшина] від губернатора такий папір, щоб князь Прозоровский виписав його з підданців і повернув загарбане добро (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 34).