ВИПУСКНИ́Й, а, е.
1. Признач. для випускання чого-небудь. Стояли разом, що так рідко трапляється в їхній роботі, яка кидає їх увсібіч: то до пульта управління, то до випускних отворів у задній стінці мартена, то до ковшів (Павло Загребельний, Спека, 1961, 66); Випускний клапан.
2. Стос. до випуску з навчального закладу. Часто згадувала вона свої шкільні роки і особливо випускний вечір після закінчення десятирічки (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 43); Випускні екзамени.