ВИПУРХУВАТИ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. В
  3. ВИ
  4. ВИПУРХУВАТИ
Тлумачення слова

ВИПУРХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПУРХНУТИ, ну, неш, док.

1. Швидко вилітати звідкись (про птахів, метеликів). Глухо задзвеніли коси в соковитій траві, десь випурхнула з гнізда налякана перепілка (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 107).

2. перен. Швидко, легкою ходою вибігати звідки-небудь, кудись. Хлоп’ята дружно пірнали в гущавину натовпу і галасливими табунцями випурхували з-під ніг дорослих (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 11); А тепер уже випурхне [Парася] з хати, не питаючи мене (Марко Вовчок, I, 1955, 279); Дівчина легко, як метелик, випурхнула у передпокій (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 222).