ВИ́ПРОБА, и, жін.
1. Дія за значенням випробувати. Своє страшне свавільне торжество Для тебе щедро справить море Чорне, Розтне глибини, надра розгребе, На випробу поставивши тебе (Микола Бажан, Роки, 1957, 279); Випробу я учиню у нашого батька тим часом — Чи упізнає мене він, на власні побачивши очі (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 400).
2. мн., мисл. Навчання, тренування мисливських псів.