ВИ́ПРЯЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до випрягти. Випряжені воли паслись у пшениці; наймити спали під возом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 124); Випряжені коні форкають під тином — їм подобається молодий спориш (Яків Качура, II, 1958, 120).
ВИПРЯЖЕНИЙ
Тлумачення слова