ВИПРЯМЛЯ́Ч, а, чол., ел. Пристрій, призначений для перетворення змінного електричного струму на постійний. Такий напівпровідник, як закис міді, відомий тим, що з нього виготовляють міднозакисні випрямлячі та фотоелементи (Наука і життя, 2, 1958, 8).
ВИПРЯМЛЯЧ
Тлумачення слова