ВИПРЯДАТИ, аю, аєш, недок., ВИПРЯСТИ, яду, ядеш, док., перех.
1. Прядучи, виготовляти певну кількість пряжі. — Не дам! Не дам! Я пучки до м’яса протерла, поки випряла його (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 190).
2. розм. Прядучи, витрачати певну кількість прядива. Вона боялась, щоб Мотря часом не випряла всього прядива (Нечуй-Левицький, II, 1956, 296).