ВИ́ПРАВДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виправдати. Жінка в паранджі .. виявилася дружиною Преображенського, виправданого судом (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 494); Якщо у словах хлоп’ят є хоч частка правди, то хвилювання й турботи будуть цілком виправдані (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 100).
ВИПРАВДАНИЙ
Тлумачення слова