ВИПОЗИЧА́ТИ, аю, аєш і ВИПОЗИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПОЗИЧИТИ, чу, чиш, док., перех.
1. Позичаючи, роздати все.
2. діал. Позичати. Вона обіцяла комусь випозичати свої книжки (Леся Українка, V, 1956, 388); Я .. читав німецькі повісті, які він для мене випозичував (Марко Черемшина, Тв., 1960, 379).