ВИПОРОТИ 1 див. випорювати.
ВИПОРОТИ 2, рю, реш, док., перех., розм. Побити різками, канчуком, нагаєм і т. ін. Батько показав їй на ремінь і сказав, що хоч він ніколи ще не бив її, але тепер випоре (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 98); Поліцаї випороли канчуками шістдесятирічного діда Потапа і його тридцятилітню невістку (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 176).