ВИ́ПОЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виполоти. За ним [зеленим бадиллям] рушником простяглася чорна виполота полоса (Нечуй-Левицький, I, 1956, 83); Щоб якось відвернути увагу домашніх, вона [Оксана] з оберемком березки для теляти, виполотої тільки-що наспіх, між корчами картоплі, сміливо йшла на подвір’я (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 135).
ВИПОЛОТИЙ
Тлумачення слова