ВИ́ПЛАКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виплакати. До вас, мої єдині друзі, Я серце принесу розбите І очі, виплакані в тузі (Василь Еллан, I, 1958, 50);
// у знач. прикм. Виплакані червоні очі блищали хворобливим блиском (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 323).
ВИПЛАКАНИЙ
Тлумачення слова