ВИ́ПЕЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до випекти. Випечений хліб йому віддає [Стеха] (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 132); Полковника Ничипора, і Карпа Богуна за наказом короля звільнено з-під арешту, але вже з випеченими очима (Іван Ле, Наливайко, 1957, 443).
ВИПЕЧЕНИЙ
Тлумачення слова