ВИ́ПАР, у, чол. Газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 354); Виявилося, що весь човен отруєно випарами бензину (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 124); П’янкі випари конвалії, дикої м’яти, васильків, полину та чебрецю змішувалися в якийсь дивний букет пахощів, що наморочив голову (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 279).
ВИПАР
Тлумачення слова