ВИОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ОБРАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех., діал.
1. Зображувати. Степанида виобразила на обличчі щось подібне до привітної посмішки (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 187).
2. Уявляти. — І як же ви, пані, виображуєте собі нашу дальшу подорож, нашу будущину? (Іван Франко, III, 1950, 169).