ВИНУВА́ТІСТЬ, тості, жін. Абстр. ім. до винуватий 1, 2. Попросив старий Гайдак покласти його вмирати у вишитій сорочці, головою на схід, щоб видно було Україну. З родиною не розмовляв і з гіркою винуватістю відвертав очі до стіни (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 30).
ВИНУВАТІСТЬ
Тлумачення слова