ВИНОЗО́РИЙ, а, е, поет. Далекозорий, з гострим зором. [Баштовий Лінкей:] Я удався винозорим, Мов у лісі темнім рись (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 364); Роксолана знизу дивилась на обличчя Михайликове.., на винозорі соколині очі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 16).
ВИНОЗОРИЙ
Тлумачення слова