ВИНО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́НОСИТИСЯ, иться, док.
1. Внаслідок тривалого носіння витиратися, робитися непридатним (про одяг).
2. тільки недок. Пас. до виношувати 1, 2. Я. Галан висміює маячні плани походу на Київ, що виношувались «святим Юром» та жовто-блакитною зграєю (Історія української літератури, II, 1956, 606).