ВИНОГРА́ДНИЙ, а, е. Прикм. до виноград. Виноградний лист вирізується з темряви й ніжно тремтить разом з тонким вусиком у місячному сяйві (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 279); Виноградні гнуться лози, сяють грона, наче зорі (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 87);
// Виготовлений з ягід винограду. Злегенька дратують чуття, а не ранять направду: Смак виноградного соку і вижимки винні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 170).
▲ Виноградний цукор — те саме, що глюкоза.
ВИНОГРАДНИЙ
Тлумачення слова