ВИМИКА́Ч, а, чол., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму. — Марія Іванівна натиснула вимикача лампи — і зразу весь кабінет зник у півсутіні (Вадим Собко, Справа.., 1959, 84); Хтось клацнув вимикачем. Кімнату залило ясне електричне світло (Вадим Собко, Серце, 1952, 115).
ВИМИКАЧ
Тлумачення слова