ВИМУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИМУЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
1. Украй знесилюватися внаслідок фізичних або душевних мук. [Захарко:] А як сердешна Домаха вимучилася: двоє день і дві ночі вистогнала та виквилила (Марко Кропивницький, II, 1958, 151); [Олекса:] А вимучився за ці два дні, що тебе не бачив, страх (Карпенко-Карий, I, 1960, 64); До краю вимучились всі, від командира до гуртоправа (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 414).
2. тільки недок. Пас. до вимучувати.