ВИМРІВАТИ

ВИМРІВАТИ, аю, аєш і ВИМРІЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИМРІЯТИ, ію, ієш, док., перех. Виношувати у думці, у мріях; створювати в уяві. Радість прийшла несподівана і зовсім не тоді і не так, як вона вимрівала (Степан Васильченко, I, 1959, 283); У себе, на семінарійній лаві,.. він вимріював майбутню любов (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 58); Я не годна бути для вас такою, якою вимріяла собі ваша душа (Ольга Кобилянська, III, 1956, 229); Там канали такі, що і вимріять в казці не міг (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 21).