ВИМОТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИМОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Мотаючись, витягатися з чого-небудь, звідкись. * Образно. А справи — як та нитка з клубка, вимотуються щодня (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 22).
2. перен. Знесилюватися, виснажуватися, перебуваючи в безперервній дії, роботі, напруженні і т. ін. [Адмірал:] Я тут з капітаном думаю про судьбу наших моряків. Вимотались вони (Олександр Корнійчук, I, 1955, 54); За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Яків Баш, На землі.., 1957, 51).
3. Розмотуючи що-небудь, звільнятися. Галина, вимотавшись із теплої хустки, поправляла коси (Колгоспне село, 16.I 1955, 4); * Образно. [Писар:] Опутав я сього Рябину так, що не його голови потрібно, щоб із тих пут вимотатися (Іван Франко, IX, 1952, 57).