ВИ́МОТАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до вимотати. Прапор все ближче й ближче.. Вже спалахнув над чохлом п’ятипромінний вогник золотого вінчика, пригрів собою сердитого, вимотаного за день Самієва (Олесь Гончар, III, 1959, 369).
ВИМОТАНИЙ
Тлумачення слова