ВИМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз моргати. Дід Кузьма.. почав щось дивне показувати на мигах, страшно поводячи очима, виморгуючи кудлатими, вже посивілими бровами (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 288); * Образно. Лише море ліниво шуміло Іванові в ногах та німі зірниці насмішкувато виморгували йому здалека (Олесь Гончар, Новели, 1954, 125).
ВИМОРГУВАТИ
Тлумачення слова