ВИМІЩАТИ

ВИМІЩАТИ, аю, аєш, недок., ВИМЕСТИТИ, ещу, естиш і ВИМІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех. і чим, рідко. Задовольняти почуття злості, досади і т. ін., роблячи кому-небудь неприємність, зло. Та вже й убралась того дня панночка хороше! А стара супиться та все бурчить.. Панночка наче не чує того слова. Стара тільки тим виміщає, що нас душить (Марко Вовчок, I, 1955, 113); Тут заливають часом свою очманілу голову ревниві парубки, щоб потім.. вдертися в гущу молоді і виміщати всю свою злість і любовні невдачі на суперникові (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 83); Всю злість він вимістив на дочці вдови Вихристючки — Ганні (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 21).