ВИ́МІР, у, чол.
1. Визначення якої-небудь величини чогось. Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного ґрунту (Олесь Донченко, II, 1956, 115); Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (Микола Трублаїні, III, 1956, 385).
2. мат. Величина, що вимірюється. Будинки мають кілька вимірів. Але основний один — площа (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 6).