ВИ́МІН, у, чол., ВИМІ́НА, и, жін. Дія за значенням виміняти і вимінювати. Сашко приставав тільки на вимін: за турмана «Малятко» — горличку «Бистру» (Юрій Смолич, Світанок.., 1956, 13); Рівночасно проводив Добриня з Путятою виміну кун, соболів, білок та всяке майно княжої скарбниці на срібло (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 263).
ВИМІН
Тлумачення слова