ВИ́МЕРЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до вимерти. — Він негр? — Ні. З дуже рідкого, майже вимерлого племені нільських хамітів (Юрій Смолич, I, 1958, 65); Кров била в джерелах, І ніч розносила по вимерлих містах Погрозливе виття голодної вовчиці (Микола Зеров, Вибр., 1966, 213).
ВИМЕРЛИЙ
Тлумачення слова