ВИ́МЕРЕЖЕНИЙ, ВИ́МЕРЕЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вимережити і вимережати. [Іван:] Оце так гостинець! Та як же гарно вимережена [сорочка]! За такий подарунок годиться й поцілувати (Марко Кропивницький, I, 1958, 108); Кардаш бачив степ, вимережаний зеленими смугами (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 10).
ВИМЕРЕЖЕНИЙ
Тлумачення слова