ВИ́МАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вимарити. [Орест:] Недарма люди завжди старались заселить порожні ліси і води німфами, русалками, взагалі чимсь живим, хоч би й фантастичним, вимареним (Леся Українка, II, 1951, 52).
ВИМАРЕНИЙ
Тлумачення слова